Рівненський природний заповідник створений Указом Президента України №356/99 від -03.04,1999 р. (постанова Кабінету Міністрів України №Ї271 від 14.08.2003 p.). До його складу входять два болотних масиви.

Масив "Сира Погоня" знаходиться на південь від с.Грабунь та на північ від с.Більськ Рокитнівського району Рівненської області.

Загальна площа масиву - 9 926 га, з них лісів - 5 059 (51 %), боліт - 4 650,9 (46,9%), водойм - 12,2 (0,1%). Масив розташований на території двох лісництв Рівненського природного заповід-ника - Більського та Грабуньського. В Рокитнівському районі знаходиться частина масиву Переброди (Старосільське лісництво), площею 5 892 га (опис цього масиву наведено в Дубровицькому районі).

Згідно з удосконаленою схемою фізико-географічного районування України (Маринич О.М. та інші, 2003) масив “Сира Погоня” належить до Колківсько-Сарненського фізико- географічного району області Волинського Полісся Поліського краю зони мішаних лісів. Болотний масив “Сира Погоня” є відокремленим урочищем найбільшого в Україні болотного масиву “Кремінне”, розташованого в улоговині на межиріччі Льви та Ствиги у прадолині, яка має назву “Стир- Словечно”.

У геотектонічному відношенні територія масиву “Сира Погоня” розташована на стику північно- західного схилу Українського щита і Волино-Подільської плити у межах Осницького мегаблоку, обмеженого Сущано-Пержанською та Горинською тектонічними зонами.

Згідно з геоморфологічним районуванням (Маринич, 1961) територія входить до складу підобласті Волинського та Житомирського Полісся. Сарненська акумулятивна рівнина є надзаплавною терасою р.Горинь і р.Случ. Рельєф Сарненської акумулятивної рівнини сформований в результаті ерозійних, еолових та біогенних процесів. Основні форми рельєфу - це долини невеликих водотоків, останці флювіогляціалу, дюни, болотні масиви.

Глибина торфового покладу становить 4 м. Торф має високу кислотність та низьку зольність (3-7%), підстеляється піском. Поверхню незаболочених ділянок складають переважно плейстоценові алювіальні піщані відклади, на яких сформувалися дерново- підзолисті ґрунти.

За геоботанічним районуванням України (1977) територія масиву належить до Європейської широколистяно-лісової області, Східноєвропейської провінції, Західнополіського (Ковельсько-Сарненського) округу і знаходиться біля його східної межі.

На території масиву переважають оліготрофні болотні угруповання, які разом з рідкісними грядово-мочажинними ценозами створюють унікальний для України та Центральної Європи горбисто-мочажинний комплекс. По периферійній частині боліт трапляються мезотрофні ценози. Найбільші площі займають пухівково-сфагнові ценози. Під ярусом сосни з пухівкою співдомінують багно болотне, журавлина болотна, буяхи. Горби, які займають ці угруповання, овально-видовженої форми, подекуди нагадують гряди. Обводнені видовжені мочажини суцільно вкриває сфагном,  їх трав'яний покрив розріджений (20-30%), тут домінують шейхцерія болотна та деякі осоки (багнова та здута). Значну площу займають соснові ліси, є ділянки лісів вільхи чорної.

На масиві виявлено 15 видів рослин з Червоної книги України: верба чорнична, гніздівка звичайна, журавлина дрібноплода, любка дволиста, плаун річний, росички англійська та проміжна, ситник бульбистий, хамедафна чашкова, шейхцерія болотна, цибуля ведмежа, коручки широколиста та темночервона, лілія лісова, лікоподієлла заплавна. Із видів, які охороняються в Рівненській області, варто відмітити вербу лапландську, росичку круглолисту, астрагал піщаний, гвоздику несправжньорозчепірену, осоки багнову, дводомну, тонкокореневищну, пухирники малий та середній, їжачу голівку маленьку та інші. Горбисто- мочажинний болотний комплекс з пригніченою сосною, фускум-сфагнові угруповання зпригніченою сосною і шейхцерієво-сфагнові ценози занесені до Зеленої книги України.

Із видів тварин, занесених до Червоної книги України, трапляються горностай, очеретянка прудка, сорокопуд сірий, сова бородата, пугач, журавель сірий, глушець, орлан-білохвіст, підорлик малий, змієїд, лелека чорний, ропуха очеретяна, махаон, жовтюх торфовищний, ведмедиця велика. До рідкісних тварин належить також вовчок горішковий, деркач, баранець великий, жовна зелена, дятел трипалий, сиворакша, плиска жовтоголова, тинівка лісова, мухоловка білошия та мала, черепаха болотяна, ящірка живородна, кумка звичайна, рахкавка звичайна, вусач- тесляр, синявець торфовищний, прочанок Едип, п'ядун березолистий, перконія сіра та інші. Поширені також сарна європейська, кабан звичайний, куниця лісова, вовк, слуква, крижень, тетерук, орябок, гадюка звичайна, вуж звичайний, веретільниця ламка і багато інших тварин.

Приблизне місцерозташування заповідної території:

Джерело: Природно-заповідний фонд Рівненської області / під. ред. Ю. М.Грищенка. – Рівне : Волин. обереги, 2008. – 216 с.